Історична довідка про братську могилу часів ІІ Світової війни у с. Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області

Радимо ознайомитися з передмовою до історичної довідки

Друга світова війна – це трагедія ХХ століття, страшна рана, яка й досі болить чи не в кожній родині… Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі до останньої краплини крові й перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива – мільйони людських життів. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто вижив, був поранений. З часом рани гоїлися, зростали покоління… Але надзвичайно важливо пам’ятати про тих, кому ми завдячуємо своїм життям! У кожному населеному пункті є свідки тієї найстрашнішої в історії людства війни – братські могили та пам’ятні знаки, які кожного дня нам нагадують про минуле.
У двох сільських радах Новоукраїнського району – Рівнянській та Іванівській – на замовлення сільських рад науково-дослідницьке підприємство «Археолог» здійснило інвентаризацію та паспортизацію пам’яток історії місцевого значення – братських могил радянських воїнів. Окрім трьох відомих та занесених до державного реєстру пам’яток, виявлено ще одну братську могилу на сільському цвинтарі в Іванівці. Завдяки усвідомленості жителів села, ця братська могила не була забута та занедбана, однак поховані в ній вояки не були увічнені в місці їх поховання. На основі архівних даних дослідникам вдалося встановити імена загиблих та похованих у братській могилі на кладовищі радянських воїнів. Нині, після проведеної паспортизації, даний об’єкт культурної спадщини охороняється державою.
Окрім виготовлення облікової документації, особлива увага приділена історичному дослідженню подій ІІ Світової війни на цих територіях та пошуковій роботі з метою уточнення імен увічнених на даних братських могилах радянських воїнів та встановлення забутих імен загиблих героїв. У результаті роботи пошуковцями складено списки загиблих радянських воїнів, уточнено військові з’єднання, в яких вони воювали, військові звання та особові дані, дати та місце загибелі. Виявлено ряд фактів помилкових увічнень через співзвучність назв населених пунктів (наприклад, сплутані Іванівка Новоукраїнського та Іванівка Кіровоградського району, Квітка Новоукраїнського та Квітка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області). Декілька військових, увічнених на братських могилах як загиблі, повернулися з війни живими. Однак і до сьогодні вони увічнені як загиблі у березні 1944 року… Вивчаючи архівні документи, зокрема донесення про втрати, співвідносячи ці дані зі списками районного військкомату, з прізвищами увічнених на намогильних плитах незрозумілим і дивним є той факт, коли вояків одного полку, які в один день в одному місці загинули, увічнювали абсолютно в різних місцях, значна кількість воїнів узагалі залишались неувічненими, а декотрі увічнені по кілька разів.
Завдяки усвідомленню значимості цієї роботи сільськими громадами та наполегливій праці дослідників, із забуття повернуто пам’ять про 128 радянських воїнів, які поклали своє життя за мирне майбуття своїх дітей-онуків, досліджено військовий шлях майже півтора десятка земляків Іванівської сільської ради. Люди мають змогу дізнатися про подвиг радянських воїнів, своїх воїнів-земляків, загиблих на різних фронтах страшної війни, про героїзм, можливо, своїх родичів… Ми маємо бути їм вдячні, зберігати пам’ять про їхній подвиг, увічнити їхні імена…


Згідно «данных разведсводки штаба Южного фронта №№ 80 и 81, д.106, лист 314-320», яка міститься в «Журналі бойових дій Південного фронту з 22.07.1941 р. по 08.08.1941 р.», 5 серпня 1941 року противник силами невстановленої чисельності оволодів Рівним, Татарівкою й вів бій в південно-східному напрямку від цих пунктів. Протягом майже трьох років Рівне було окуповане німецькими загарбниками.
Визволення с. Рівного від німецько-фашистських загарбників відбувалося під час Умансько-Ботошанської наступальної операції, в ході якої передбачалось головний удар нанести з рубежа населених пунктів Виноград, Звенигородка, Шпола в напрямку на Умань силами 27, 52, 4-ї гвардійської, 2-ї, 5-ї гвардійської та 6-ї танкової армій (всього 415 танків та 147 самохідних артилерійських установок (далі – САУ). 7-ма й 5-а гвардійські армії наносили допоміжний удар із району Кіровограда на Новоукраїнку. Безпосередньо за село Рівне вели бої частини 25-го та 27-го стрілкових корпусів (далі – ск) з взаємодією із 297 стрілковою дивізією та при підтримці 409-ї резервної стрілкової дивізії 7 гв. Армії (далі – гв. А).
Ще під час Кіровоградської наступальної операції 5-11.01.1944 р. були спроби радянських військ прорвати оборону противника в напрямку на Рівне. Так, 8 січня частини 5-ї гвардійської танкової армії розпочали просування до селища Рівного. Зокрема 29 танковий корпус зав´язав бій за с. Анинська. Але наступного дня частини армії отримали наказ припинити просування до Новоукраїнки і закріпитися на рубежі Старий Данциг – висота 215.1 – Анинська – Федорівка. До 15 січня частини армії відбивали ворожі контратаки у районі с. Анинська. 15.01.1944 корпуса армії здали позиції піхотним підрозділам і почали передислокацію до району Грузького. Після того, як німецьким військам вдалося зупинити наступальні дії радянських військ, з 15.01.1944 до 7.03.1944 року лінія фронту залишалася незмінною, а бойові дії велися головним чином розвідувальними підрозділами, що намагалися проникнути на ворожу територію і взяти контрольних полонених, саперними підрозділами, що ставили власні мінні загородження та знімали ворожі, а також окремих боїв з метою покращення позиції або проведення розвідки боєм.
Противник частинами танкової дивізії «Велика Германія» й залишками 355-ї, 293-ї та 161-ї піхотних дивізій утримували рубіж: Антоновка – Анинська – Тернова Балка – Сасівка – Мазуровка – Веселий – Новгородка. Основною задачею військ 7 гв. А на 7.03.1944 було своїм правим крилом силами п’яти посилених стрілецьких дивізій прорвати оборону противника на фронті: Карловка, Мухартовка й, наносячи удар в загальному напрямку на Захарівку, у взаємодії з 5 гв. А оволодіти Новоукраїнкою обходом з півдня. Справа мала діяти 5 гв. А, наносячи удар лівим флангом в напрямку Квітки та Звірівки, обходячи Новоукраїнку з півночі. На 8 березня планувалось розвинути удар в обхід Рівного з півночі й до кінця дня оволодіти рубежем Воронівка – Рівне – Майорове та висунути на цю лінію фронту одну окрему винищувально-протитанкову артилерійську бригаду (30-ту), два інженерні батальйони (48-й та 329-й) та одну стрілкову дивізію (далі – сд) для організації на цьому рубежі опорних пунктів протитанкової оборони. Один з пунктів протитанкової оборони повинні були встановити на південній околиці Рівного, на висотах 226,5 та 225,1 з ціллю не допустити прориву танків противника в північному напрямку. Атаку піхоти й танків планувалось почати 8 березня о 7.50 ранку. Але плани командування порушились через складні погодні умови й утримання ворогом важливих висот. Місцевість на лінії наступу була перерізана балками, урвищами з крутими берегами. Між балками було багато висот з курганами, які виконували роль гарних пунктів спостереження. На фронті ударної групи Армії противник займав ряд вигідних висот, що ускладнювало дії наших військ. Через тривалий дощ зі снігом, дороги в напрямку наступу стали непрохідними, внаслідок чого відбулось значне відставання артилерії від бойових порядків піхоти, в той час, як німці контролювали досить якісні прохідні дороги Рівне – Кіровоград та Рівне – Новоукраїнка, що дозволяло противнику маневрувати резервами. Тому, виконуючи наказ командування і почавши атаку, 297 сд 25 гв. ск наштовхнулась на добре укріплені противником населені пункти Аннинська, Вишняківка та Мухартівка й, понісши суттєві втрати, о 16.00 пішли в обхід й окопались. Аж до ранку 13 березня противник утримував свої позиції, й, не витримавши натиску наших військ, почав відступ на рубіж Михайлівка, Чабанка, Вільний Гай, мінуючи дороги. В другій половині дня німці відійшли до Калинівки, Старо-Печеної, Рівного звідки почали чинити сильний опір наступаючим нашим військам автоматно-кулеметним, мінометним та вогнем самохідних установок.
В ніч на 15 березня війська Армії розгорнули та прискорили темпи наступу. Війська протягом ночі з боями пройшли більше 10 км, звільнивши більше 20 населених пунктів. Вранці 15 березня 27 гв. стрілковий корпус підійшов до Рівного. О 9.00 дві роти піхоти з танками противника вдалися до контратаки їх бойових порядків. Контратака була відбита. Протягом всього дня противник піхотою кілька разів контратакував наші війська, але вони також відбивались. В той же день 25 гв. ск. вибив противника з Калинівки, Старо-Печеної та Ново-Печеної, Новомиколаївки, оволодів рядом висот поблизу Рівного (зі сходу) й почав бій за Рівне. Втрати наших військ за 15 березня склали 95 вояків убитими та 216 – пораненими.
В ніч на 16 березня командуванням було заплановано штурмовими частинами 25 гв. ск, оволодіти Рівним, обходячи його з півночі та півдня. О 2 годині ночі частини 25 гв. ск. посилили темпи наступу. 53-тя стрілкова дивізія із взаємодією з 297 стрілковою дивізією ударами з півночі та півдня увірвались в Рівне, тиснучи противника з двох сторін, зав’язуючи вуличні бої та знищуючи мілкі угрупування противника. До 6.30 16 березня Рівне було звільнене від німецько-фашистських загарбників.
Згідно архівних даних на 1944 рік у с. Рівне налічувалось одне одиночне поховання радянського воїна Подчуфарова В. С., що датується 1941 роком, братське поховання на східній околиці Рівного, братське поховання у с. Рівному, на площі, що 200 м північніше мосту по вулиці Одеській (сучасна вулиця Центральна, на правому березі річки Ч. Ташлик), кілька поховань на околицях села. Окрім того, в Рівному дислокувався Хірургічно-польовий пересувний госпіталь (ХППГ) № 5217, померлих у якому радянських воїнів ховали в селі на території лікарні. У 1957 році в селі Рівному була сформована одна братська могила в центрі села, де на намогильних плитах вказано похованими 36 радянських воїнів – 24 відомих та 12 безіменних. У 1992 році цей список доповнено ще 5-ма прізвищами.
В процесі вивчення архівних матеріалів були виявлені наступні помилки у граматичному написанні прізвищ, дат народження та загибелі, військовому званні у списку загиблих на намогильних плитах братської могили, (прізвища вказані рос. мовою): прізвище Грохштейн Григорий Шаевич правильно Говштейн Г. Ш. (ЦАМО РФ, ф. 58, оп. А-83627, спр. 7436); Жашко Петр Леонтьевич правильно писати Жашков П. Л. (ЦАМО РФ, ф. 58, оп. 18002, спр. 320); рядовой Жуков – Александрович, 1922 г. р., з великою вірогідністю може бути Гуковим Петром Олександровичем, 1922 р.н, рядовим, стрілком, який пропав безвісти в березні 1944 року в районі с. Рівне (ЦАМО, ф. 58, оп. 977520, спр. 321); Подчофаров Виктор Сергеевич, 1921 г.р., рядовий, 1944 рік загибелі  – це Подчуфаров Віктор Сергійович, 1921 р. н., лейтенант 173 стрілкової дивізії, який загинув 1 серпня 1941 року на території с. Рівного й похований на території сільської лікарні; Погасин Дмитрий Николаевич, ряд., (1921 – 15.03.1944) з великою вірогідністю – Погосян Аваким Матегосович, 1921 р.н, лейтенант 684 сп, дата загибелі – 15.03.1944 року. Також на плитах вказаний Ушков Сергей Иванович, мл. сержант, 1925 г.р., дата гибели – 14.03.1944. Він вказаний на намогильних плитах братської могили села Рівного помилково, оскільки за даними ЦАМО РФ, Ушков Сергій Іванович, 1925 р. н., гв. рядовий, телефоніст, був убитий 1.12.1943 року в с. Іванківці Ново-Георгієвського (нині – Світловодського) району Кіровоградської області. Згідно «Донесения об освобожденных из плена № 1572 от 08.01.1945 г.», вказаний на намогильній плиті загиблим 14.03.1944 року Тураєв Аким Ілліч, 1906 р. н, рядовий 13 березня 1944 попав в полон, був звільнений з полону й залишився живим.
Не знайдено ніякої інформації про Івашина Костянтина Петровича, 1911 р.н., Німченка Данила Олексійовича, 1892 р.н. та Тітова Віктора, прізвища яких вибиті на намогильних плитах та внесені до списку військкомату.
Також у списку вказані Величко Степан Иванович, 1924 г. р., мл. с-нт, який помер від ран у ХППГ № 5217 22.03.1944 та Говштейн Григорий Шаевич, 1908 г. р., мл. л-нт, який помер від ран у ХППГ 29.03.1944. В той час як ще восьмеро померлих від ран в тому ж ХППГ військових в період його перебування в с. Рівному й вказані у госпітальній Книзі поховань похованими в с. Рівному (на території лікарні) не увічнені (мовою документа – російською):
 

ЗАФИУЛИН САЛИМ 1908 красноармеец 26.03.44
КАСИМОВ ТАШИМ красноармеец 25.03.44
ЛУКЬЯНОВ ДМИТРИЙ ГРИГОРЬЕВИЧ 1925 красноармеец 25.03.44
МЕРХАЛОВ НОРМАТ красноармеец 25.03.44
ПОПОВ АЛЕКСАНДР ИВАНОВИЧ 1919 лейтенант 23.03.44
ХАЙРУЛИН ГИЛЬМИДЖА ХАЙРУДЖАНОВИЧ 1924 красноармеец 20.03.44
КАЛМЫКОВ ВАСИЛИЙ ТИМОФЕЕВИЧ 1923 ст. сержант 29.03.44
БАБЕНКО ИВАН АЛЕКСАНДРОВИЧ красноармеец 26.03.44

Разом із Черкашиним П. Я., який загинув 15.03.1944 року в районі Ломаної Балки та увічнений на намогильній плиті братської могили в Рівному, загинули ще п’ятеро військових, які не увічнені:

БАКУЛИН АЛЕКСАНДР СЕРГЕЕВИЧ 1924 рядовой 15.03.44
ЕРМИЛОВ ПАВЕЛ ИВАНОВИЧ 1912 рядовой 15.03.44
ЧИСТЯКОВ ВАСИЛИЙ ЛАВРЕНТЬЕВИЧ 1915 сержант 15.03.44
МАТВИЕНКО ДАНИИЛ АЛЕКСЕЕВИЧ 1904 рядовой 15.03.44
ГУЩИН ВЯЧЕСЛАВ АНДРЕЕВИЧ 1924 лейтенант 13.03.44

Разом з увічненими на братській могилі Красношапкою І. С. та Приходьком І. П. у бою за підступи до Рівного, в районі с. Червоний Лан, 15 березня загинули, але не увічнені такі воїни:

ФИСЕНКО КАЛЕНИК ЛАВРЕНТЬЕВИЧ 1895 рядовой 15.03.44
СВЕТЛИЧЛАЙ СПИРИДОН ПЕТРОВИЧ 1893 рядовой 15.03.44
ДОРОФЕЕВ ХАРЛАМПИЙ АНТОНОВИЧ 1900 мл.сержант 15.03.44
ЖУКОТСКИЙ ПАВЕЛ ЕМЕЛЬЯНОВИЧ 1911 рядовой 15.03.44
ИВКИН ВАСИЛИЙ АНДРЕЕВИЧ 1924 капитан 15.03.44
ПОГОСЯН АВАКИМ МАТЕГОСОВИЧ 1921 лейтенант 15.03.44
ГРИШИН СЕРГЕЙ МИХАЙЛОВИЧ 1923 сержант 15.03.44
ВОЛОДИН АЛЕКСАНДР МАКСИМОВИЧ 1900 сержант 15.03.44

З 11.03. по 15.03.1944 року на підступах до с. Рівного загинули чи пропали безвісти, не увічнені:

ЩАДРИН АЛЕКСАНДР АЛЕКСЕЕВИЧ 1919 рядовой 15.03.44
НОВОСЕЛОВ ИВАН ФЕДОРОВИЧ 1914 рядовой 15.03.44
МАТВЕЕВ МИХАИЛ ПРОКОФЬЕВИЧ 1924 ст.сержант 15.03.44
ШЕВЧЕНКО МАРК САВИЧ 1899 рядовой 15.03.44
БЕЛОВ БАРИТ АЛЕКСАНДРОВИЧ 1924 мл.лейтенант 15.03.44
ГРИЩЕНКО ПЕТР ИЛЬИЧ 1925 сержант Пропал б/в
ОСАДЧУК САМУИЛ МУНАЕВИЧ 1913 гв.сержант Пропал б/в
ЛЕБЕДЕВ МИХАИЛ СЕВОСТЬЯНОВИЧ 1909 гв сержант Пропал б/в
ПАНОВ МИХАИЛ АНДРЕЕВИЧ 1923 гв сержант Пропал б/в
КУДЯКОВ ГОКИ РАХМАТИЛОВИЧ 1908 старшина 14.03.44
БЕССОНОВ ПЕТР ПАВЛОВИЧ 1914 рядовой 14.03.44
ЛЕОНТЬЕВ ВАСИЛИЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ 1909 рядовой 14.03.44
СЕМЕНКОВ СТЕПАН ИВАНОВИЧ 1911 рядовой 14.03.44
ЧЕРКАШИН ИЛЬЯ АФАНАСЬЕВИЧ 1923 рядовой 14.03.44
РЫБАЛКО ВИКТОР ВЛАСОВИЧ 1906 рядовой Пропал б/в
СЕМЕНОВ ИВАН ДМИТРИЕВИЧ 1924 мл.лейтенант Пропал б/в
КОНОНОВИЧ ПАВЕЛ АРСЕНТЬЕВИЧ 1909 рядовой 15.03.44
ФЕДИЙ ПОРФИРИЙ ИВАНОВИЧ 1903 рядовой 13.03.44
ПОЧАЕВ АТАЖАН 1914 рядовой 13.03.44
РАХМАТОВ АСАТ 1914 сержант 13.03.44
ИШМАТОВ НИСХУТДИН 1898 рядовой 12.03.44

 

Проаналізувавши наявні архівні дані, вдалося уточнити та доповнити список воїнів, які загинули на території Рівнянської сільської ради (мовою документу – російською):

№ п/п Воинское звание Фамилия Имя Отчество Год р-я Дата смерти
1 красноармеец БАБЕНКО ИВАН АЛЕКСАНДРОВИЧ 26.03.44
2 красноармеец БАЗДОРЬ ИВАН КОРНЕЕВИЧ 14.03.44
3 рядовой БАКУЛИН АЛЕКСАНДР СЕРГЕЕВИЧ 1924 15.03.44
4 рядовой БЕССОНОВ ПЕТР ПАВЛОВИЧ 1914 14.03.44
5 гв ряд БРАЖНИК НИКИТА АЛЕКСАНДРОВИЧ 1910 15.03.44
6 мл. с-нт ВЕЛИЧКО СТЕПАН ИВАНОВИЧ 1924 22.03.44
7 сержант ВОЛОДИН АЛЕКСАНДР МАКСИМОВИЧ 1900 15.03.44
8 мл лей-т ГОВШТЕЙН ГРИГОРИЙ ШАЕВИЧ 1908 29.03.44
9 рядовой ГОРОДНЯНСКИЙ ФЕДОР КУЗЬМИЧ 1906 13.03.44
10 сержант ГРИШИН СЕРГЕЙ МИХАЙЛОВИЧ 1923 15.03.44
11 сержант ГРИЩЕНКО ПЕТР ИЛЬИЧ 1925 Проп. б/в
12 рядовой ГУКОВ ПЕТР АЛЕКСАНДРОВИЧ 1922 15.03.44
13 лейтенант ГУЩИН ВЯЧЕСЛАВ АНДРЕЕВИЧ 1924 13.03.44
14 мл.сержант ДОРОФЕЕВ ХАРЛАМПИЙ АНТОНОВИЧ 1900 15.03.44
15 рядовой ЕРМИЛОВ ПАВЕЛ ИВАНОВИЧ 1912 15.03.44
16 рядовой ЖАШКОВ ПЕТР ЛЕОНТЬЕВИЧ 1924 14.03.44
17 рядовой ЖУКОТСКИЙ ПАВЕЛ ЕМЕЛЬЯНОВИЧ 1911 15.03.44
18 красноармеец ЗАФИУЛИН САЛИМ 1908 26.03.44
19 гв лей-т ИВАНОВ СЕРГЕЙ СЕРГЕЕВИЧ 1921 14.03.44
20 рядовой ИВАШИН КОНСТАНТИН ПЕТРОВИЧ 1911 15.03.44
21 капитан ИВКИН ВАСИЛИЙ АНДРЕЕВИЧ 1924 15.03.44
22 рядовой ИШМАТОВ НИСХУТДИН 1898 12.03.44
23 сер-т КАРГИН ПЕТР ИГНАТЬЕВИЧ 1915 15.03.44
24 ст. с-нт КАЛМЫКОВ ВАСИЛИЙ ТИМОФЕЕВИЧ 1923 29.03.44
25 красноармеец КАСИМОВ ТАШИМ 25.03.44
26 рядовой КОНОНОВИЧ ПАВЕЛ АРСЕНТЬЕВИЧ 1909 15.03.44
27 гв сер-т КОРХ ИВАН АКИМОВИЧ 1921 15.03.44
28 рядовой КРАСНОШАПКА ИВАН СТЕПАНОВИЧ 1912 15.03.44
29 старшина КУДЯКОВ ГОКИ РАХМАТИЛОВИЧ 1908 14.03.44
30 сержант КУЗНЕЦОВ ИВАН ДАВЫДОВИЧ 19.03.44
31 ста сержант КУЛИКОВ ИЛЬЯ ИВАНОВИЧ 1919 14.03.44
32 гв с-нт ЛЕБЕДЕВ МИХАИЛ СЕВОСТЬЯНОВИЧ 1909 Проп. б/в
33 рядовой ЛЕОНТЬЕВ ВАСИЛИЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ 1909 14.03.44
34 красноармеец ЛУКЬЯНОВ ДМИТРИЙ ГРИГОРЬЕВИЧ 1925 25.03.44
35 рядовой МАТВИЕНКО ДАНИИЛ АЛЕКСЕЕВИЧ 1904 15.03.44
36 ст.сержант МАТВЕЕВ МИХАИЛ ПРОКОФЬЕВИЧ 1924 15.03.44
37 красноармеец МЕРХАЛОВ НОРМАТ 25.03.44
38 рядовой МЕШАННИКОВ ГРИГОРИЙ КОРНЕЕВИЧ 1896 15.03.44
39 рядовой НИМЧЕНКО ДАНИИЛ АЛЕКСЕЕВИЧ 1892 15.03.44
40 рядовой НОВОСЕЛОВ ИВАН ФЕДОРОВИЧ 1914 15.03.44
41 гв ст с-т ОВЧИННИКОВ АЛЕКСАНДР АНДРЕЕВИЧ 1922 14.03.44
42 гв.с-нт ОСАДЧУК САМУИЛ МУНАЕВИЧ 1913 Проп. б/в
43 гв с-нт ПАНОВ МИХАИЛ АНДРЕЕВИЧ 1923 Проп. б/в
44 лейтенант ПОГОСЯН АВАКИМ МАТЕГОСОВИЧ 1921 15.03.44
45 лейтенант ПОПОВ АЛЕКСАНДР ИВАНОВИЧ 1919 23.03.44
46 рядовой ПОПОВ СТЕПАН НИКИТОВИЧ 1909 14.03.44
47 рядовой ПОЧАЕВ АТАЖАН 1914 13.03.44
48 сержант ПРИХОДЬКО ИВАН ПЕТРОВИЧ 1910 15.03.44
49 сержант РАХМАТОВ АСАТ 1914 13.03.44
50 рядовой РЕШЕТНЯК ИВАН ЛЕОНТЬЕВИЧ 1919 14.03.44
51 рядовой РЫБАЛКО ВИКТОР ВЛАСОВИЧ 1906 Проп. б/ в
52 красноармеец САФАРОВ АЛАДИН АБДУЛОВИЧ 14.03.44
53 рядовой СВЕТЛИЧЛАЙ СПИРИДОН ПЕТРОВИЧ 1893 15.03.44
54 рядовой СЕМЕНКОВ СТЕПАН ИВАНОВИЧ 1911 14.03.44
55 мл.лейтенант СЕМЕНОВ ИВАН ДМИТРИЕВИЧ 1924 Проп. б/в
56 рядовой ТИТОВ ВИКТОР 15.03.44
57 рядовой ФЕДИЙ ПОРФИРИЙ ИВАНОВИЧ 1903 13.03.44
58 рядовой ФИЛОНОВ ПЕТР ИВАНОВИЧ 1906 13.03.44
59 рядовой ФИСЕНКО КАЛЕНИК ЛАВРЕНТЬЕВИЧ 1895 15.03.44
60 красноармеец ХАЙРУЛИН ГИЛЬМИДЖА ХАЙРУДЖАНОВИЧ 1924 20.03.44
61 рядовой ЧЕРВЯКОВ АЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ 1905 11.03.44
62 рядовой ЧЕРКАШИН ПАВЕЛ ЯКОВЛЕВИЧ 1907 15.03.44
63 гв старшина ЧЕСНОКОВ ПЕТР ГРИГОРЬЕВИЧ 1917 14.03.44
64 сержант ЧЕХЛАТЫЙ АЛЕКСЕЙ АНДРЕЕВИЧ 1926 14.03.44
65 сержант ЧИСТЯКОВ ВАСИЛИЙ ЛАВРЕНТЬЕВИЧ 1915 15.03.44
66 рядовой ШЕВЧЕНКО МАРК САВИЧ 1899 15.03.44
67 рядовой ЩАДРИН АЛЕКСАНДР АЛЕКСЕЕВИЧ 1919 15.03.44

  

(довідка складена керівником громадської пошукової огрганізації «Пам’ять» Фещенком Павлом Павловичем та істориком Собчук Ольгою Володимирівною)
 
 

Братська могила радянських воїнів у с. Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області (50-ті рр. ХХ ст., автор невідомий)

Братська могила радянських воїнів у с. Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області (60-ті рр. ХХ ст., автор невідомий, фото з фондів Рівнянської сільської бібліотеки для дорослих)

Братська могила у с. Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області (70-ті рр. ХХ ст., автор невідомий)

Намогильні плити в межах братської могили (2017 р., квітень)


icon-car.pngFullscreen-Logo
Братська могила радянських воїнів у с. Рівному

loading map - please wait...

Братська могила радянських воїнів у с. Рівному 48.245597, 31.747903 Братська могила радянських воїнів у с. Рівному


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *